Новини
Говорити з людьми по-справжньому: фахівці ДРАЦС пройшли навчання з комунікації з вразливими категоріями населення
27-03-202616:33
Говорити з людьми по-справжньому: фахівці ДРАЦС пройшли навчання з комунікації з вразливими категоріями населення
26 березня спеціалісти відділів державної реєстрації актів цивільного стану Львова і Львівської області взяли участь у тренінгу «Здобуття навичок комунікації з вразливими категоріями населення». Захід організував Міжнародний фонд охорони здоров'я та навколишнього середовища «Регіон Карпат» NEEKA – виконавчий партнер Представництва УВКБ ООН в Україні.
Чому це важливо?
До нас – в органи юстиції – щодня приходять люди. Не просто «відвідувачі» – живі люди з живими історіями. Літня жінка, яка вперше після десятиліть наважилася щось змінити. Ветеран, який ще не знає, як жити після повернення. Мама з дитиною, яка втекла від війни і намагається зібрати документи, тримаючи себе в руках. Людина з інвалідністю, яка втомилась від того, що її не чують.
І всі вони приходять до нас. А від того, як ми з ними говоримо, залежить не лише результат звернення – а й те, як почуватиметься людина в кабінеті.
Про що йшлося на тренінгу?
Психолог-консультант BSFT терапії Наталія Атаманчук провела учасників через глибоку і дуже практичну програму.
Розпочали з головного – з розуміння того, хто такі вразливі категорії і що вони переживають, коли переступають наш поріг:
🔹 ВПО несуть із собою травму втрати дому, недовіру до інституцій і перевантаження побутовими проблемами. З ними важлива чіткість, структурованість і емпатія – але без жалісливості, яка принижує.
🔹 Військові, ветерани та їхні родини – люди з досвідом війни і втрат, можливими ПТСР-реакціями і гострою потребою у визнанні. Їм не потрібен пафос. Їм потрібна повага, чіткість і чесність.
🔹 Люди старшого віку сприймають інформацію повільніше, часто бояться змін і не довіряють системі. Для них критично важливі повага і гідність – і зовсім недопустима зверхність.
🔹 Особи з інвалідністю мають різні потреби доступності і часто несуть із собою болісний досвід дискримінації. Головне правило – говорити з людиною, а не з супроводжуючим. Питати, яка допомога потрібна. Не робити припущень.
🔹 Особи, які пережили насильство – можуть бути гіперчутливими до тону і слів, давати суперечливі свідчення, потребувати контролю над ситуацією. Їх не можна звинувачувати. Їм потрібен безпечний простір. І саме в цьому працівники, які щодня приймають десятки відвідувачів, потребували найбільше підказок.
Як працювати з емоціями – і не зламатись самому?
Окремо учасники тренінгу обговорили те, що відбувається всередині – і у відвідувача, і у фахівця. Коли до тебе приходить людина в стані агресії, сліз чи розгубленості – перше, що важливо зробити, це не відреагувати одразу. Алгоритм простий, але не легкий:
- побачити емоцію;
- назвати її;
- визнати;
- і лише потім – діяти.
Замість звичного «заспокойтеся» – фрази, які справді допомагають:
«Я поруч»
«Я вас чую»
«Це справді непросто»
Різниця між цими двома підходами – величезна. Одне слово може закрити людину. Інше – відкрити.
Про межі – бо це теж про людяність
Важлива частина тренінгу була присвячена самозбереженню фахівця. Бо неможливо бути ресурсом для інших, якщо сам порожній.
Фахівці вчились говорити «ні» – не грубо, а чітко:
«Я хочу вам допомогти, але прошу говорити спокійніше»
«Я не можу це зробити, але можу запропонувати інше»
Не брати все на себе. Не рятувати. Не терпіти агресію. І при цьому – залишатись людяним.
А завершився тренінг словами, які варто записати і повісити над робочим столом усім, хто працює з вразливими категоріями населення:
«У роботі з людьми ми не завжди можемо змінити їх обставини. Але ми можемо бути тими, хто приносить присутність, ясність і опору. І для цього важливо мати її в собі».
Саме тому такі тренінги – це реальна допомога і фахівцям, і відвідувачам. І звісно, це – безцінна інвестиція в те, щоб державна служба мала людське обличчя. Львівська юстиція активно працює в цьому напрямку. Ми навчаємося і розвиваємося заради людей.
💙 Дякуємо NEEKA та особисто Наталії Атаманчук за чудовий і корисний досвід.