Етика спілкування з людьми на кріслах колісних

13-11-202515:16

Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України продовжує працювати над доступністю своїх установ для людей на кріслах колісних

 

Але насамперед — етика взаємодії з людьми на кріслах колісних: взаємна повага та комфорт.

 

Нагадуємо базові правила:

 Особистий простір

Крісло колісне, милиці, тростини чи ходунки — це продовження особистого простору людини. Їх не можна чіпати, пересувати чи спиратися на них без дозволу.

Спитайте перед тим, як допомогти: не робіть того, про що вас не просили. Не штовхайте крісло з власної ініціативи, навіть якщо це зумовлено бажанням допомогти. Якщо бачите, що потрібна допомога, краще запитайте: "Я бачу, що тут незручно. Чи потрібна вам допомога? Як саме я можу вам допомогти?"

 

 Спілкування: на рівні очей

Зоровий контакт: при тривалій розмові не змушуйте людину закидати голову. Присядьте на стілець чи іншу поверхню, щоб бути на одному рівні очей. Для коротких розмов стояти цілком нормально.

Фокус на особі, а не на інвалідності: головне у спілкуванні — зосереджуватись на людині. Крісло чи протез доречно згадувати лише в контексті обговорення бар'єрів або адаптації.

 

"Ходити", а не "їздити": людина на кріслі колісному ходить (пересувається) за його допомогою. Якщо пропонуєте прогулянку, скажіть: "Ходімо погуляємо" або "Підеш зі мною гуляти?".

 

Правила «НЕ» у комунікації

Щоб не порушити особисті межі та не образити, уникайте:

нав’язливих питань: Не питайте про те, "що трапилося". Це особиста й часто болюча тема.

некоректних фраз: жодних: "Все буде добре, якщо постараєшся". Інвалідність — це фізичний стан, а не нестача сили волі.

Демонстрації жалості чи зверхності: фрази на кшталт: "Який ти молодець, що працюєш/керуєш авто!" можуть сприйматися як применшення. Буденні справи — це норма.

Обговорення в третій особі: завжди звертайтеся безпосередньо до людини, навіть якщо поруч є її супровідник.

 

 Доступність та обслуговування

Безбар’єрність — перш за все: перш ніж запрошувати на зустріч, перевірте доступність входу та наявність доступної вбиральні. Або ж запитайте людину, чи має вона перевірені місця для зустрічей.

Готовність персоналу: якщо заклад має бар’єри, персонал мусить відкрито це визнати і запропонувати допомогу: "Наш заклад, на жаль, має бар’єри, але ми раді вас бачити. Скажіть, як ми можемо вам полегшити перебування?".

Етика взаємодії — це часто не жорсткий набір правил, а підказки для взаємного комфорту. Повага, делікатність і пряме запитання про потреби завжди будуть найкращими інструментами у взаємодії!

 

Довідково

Безбар'єрність — це філософія та принцип організації суспільного простору та взаємодії, за якого кожна людина, незалежно від її фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей (віку, стану здоров'я, інвалідності, статі, місця проживання тощо), має рівний доступ до всіх аспектів суспільного життя та можливість повноцінно реалізувати свій потенціал.

 

Ініціатива Першої леді Олени Зеленської «Без бар'єрів»

У 2020 році Перша леді України Олена Зеленська започаткувала ініціативу «Без бар'єрів», яка стала основою для Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні.

 

Головна мета ініціативи:

Створення в Україні суспільства рівних можливостей. Ініціатива має на меті не лише фізичну доступність, але й зміни в суспільній свідомості та формування культури поваги.

Більше інформації у посібнику «Довідник безбар’єрності» https://bf.in.ua/